ПІЦЦИКА́ТО.

1. присл. Щипком, доторкуючись до струн пальцями (про гру на смичкових музичних інструментах).

2. у знач. ім., невідм., с. Музика смичкових інструментів, коли струн торкаються щипком. Композитор вдається до різноманітних прийомів. Тут і легкі стаккато басів, немов піццикато струнних, ..і ..яскраво характеристичні терції (Нар. тв. та етн., 2, 1966, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 551.