ПІСТРЯ́К, а́, ч., діал. Прищ. Уся шия [Солохи] в чиряках та в пістряках (Кв.-Осн., II, 1956, 211); Завітрене, плямисте лице, пошерхле, зажовкле, губи в пістряках, облущився ніс (Горд., Дівчина.., 1954, 208).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 545.