ПІСО́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до пісо́к 1; // Для якого використовують пісок. На столі канделябр, розп’яття, пісочний годинник, великі книги, папери (Коч., 1,1956, 117); Пісочні ванни; // Який живе або росте в піску, пісках. Пісочні оси; // Кольору піску; сірувато-жовтий. Пісочне пальто.

2. Крихкий, розсипчастий (про печиво, тісто). Пісочне печення — крихке, розсипчасте у вигляді крендельків, батончиків, коржиків (Укр. страви, 1957, 335).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 545.