ПІСНЕТВО́РЕЦЬ, рця, ч., книжн. Те саме, що пісня́р (у 1 знач.). Основним джерелом для партизанських піснетворців були народні мелодії (Мист., 4, 1965, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 543.