ПІСЛЯЗА́ВТРЬОГО, присл., розм. Те саме, що післяза́втра. Хлопці, ті говорили один одному на роботі: «Не забувай же. Післязавтрього картина» (Тют., Вир, 1964, 40).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 543.