ПІРНА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до пірна́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 540.