ПІРНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. пірна́ти 1. Він глибоко вдихнув грудьми повітря, наче перед пірнанням (Головко, II, 1957, 344); Вода в трюмі реве при кожному пірнанні судна (Довж., Зач. Десна, 1957, 400).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 539.