ПІР’Я́СТИЙ, а, е. Покритий пір’ям. На голос я намагався розпізнати породу качок, курочок, інших пір’ястих тварин, що зняли галас (Досв., Вибр., 1959, 411); За зовнішнім виглядом розрізняють кілька типів вусиків [комах]: ..гребінчасті, ..пір’ясті — членики вусика з тонкими і зближеними виростами (Захист рослин.., 1952, 13); Пір’яста папороть у гайовій низині, Густий зелений оксамит мохів.., — Все це п’янить (Дор., Тобі, народе.., 1959, 81).

∆ Пір’я́сті хма́ри (хмари́ни і т. ін) — те саме, що Пери́сті хма́ри (хмари́ни і т. ін.) (див. пери́стий). Високі пір’ясті хмарини.. застигли в небі (Собко, Шлях.., 1948, 81).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 541.