ПІ́ЛЕРС, а, ч. Дерев’яний або металевий вертикальний стояк, який підтримує палубу судна. В колі матросів стояв Бучний і заглядав у велике люстро, яке корабельні майстри приробили до пілерса (Ткач, Моряки, 1948, 74).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 534.