ПІКЕ́ 1, невідм., с. Бавовняна або шовкова тканина полотняного переплетення з рельєфним малюнком у вигляді рубчиків або опуклих візерунків на лицьовому боці.
ПІКЕ́2, невідм., с. Стрімкий політ літака майже вертикально вниз. Літак злісно заревів, виходячи з піке (Ткач, Крута хвиля, 1956, 299); Пілот Іван Вередін вилетів на бойове завдання.. Одне піке, друге — і в повітря злетіли уламки фашистських танків (Рад. Укр., 11.VI 1961, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 532.