ПІЗНЬОСТИ́ГЛІСТЬ, лості, ж. Властивість за знач. пізньости́глий. Зважаючи на пізньостиглість олійного молочаю, його треба сіяти так густо, щоб рослини не гілкувалися (Ол. та ефір. культ., 1956, 329).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 530.