ПІДШТО́ВХУВАТИ, ую, уєш, недок., перех.

1. Злегка штовхати, різко і швидко торкаючи кого-, що-небудь. Повз нього зі сміхом пробігали дівчата, підштовхуючи одна одну носилками (Руд., Остання шабля, 1959, 25); // Злегка штовхаючи, змушувати кого-небудь йти, пересуватися. Я дивилась у вікно і крізь сльози бачила, як Тришка вів Марту в конюшню; як вона, похнюпившись, ішла тихо вперед нього, а він її ззаду підштовхував (Мирний, IV, 1955, 345); Гешке презирливо скривив пику, .. спостерігаючи, як солдати [фашисти] квапливо і грубо висмикали.. чотирьох [піонерів] з ряду і, підштовхуючи автоматами, погнали до виходу (Ле, Клен. лист, 1960, 45); // Злегка штовхаючи, переміщати що-небудь. Шлях їм перетинали ріки й гірські потоки, на крутих перевалах.. доводилось вставати й підштовхувати колісниці (Скл., Святослав, 1959, 213); // Злегка штовхаючи, посувати, переміщати кого-, що-небудь до когось, чогось, у певному напрямку. — Та познайомся, нарешті, з моїм другом,.. — сміється Іван і підштовхує Оленку до Павла (Кучер, Прощай.., 1957, 42); Георге вже давно підштовхував Петру до сходів, що вели на другий поверх (Чаб., Балкан. весна, 1960, 460).

2. перен. Спонукати до чого-небудь, спрямовувати в потрібному напрямку якусь діяльність або прискорювати якусь справу, подію. Партія пролетаріату повинна не тільки підтримувати, але й підштовхувати вперед селянство в його боротьбі з усіма залишками кріпосництва.. (Ленін, 6, 1969, 294).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 527.