ПІДШПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДШПИЛИ́ТИ, шпилю́, шпи́лиш, док., перех.

1. Приколювати шпилькою, підгинаючи, підбираючи. Підшпилити косу.

2. розм. Прикріплювати скріпками, булавками, приєднуючи до чого-небудь. Підшпилювати документ до справи.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 527.