ПІДХАРЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДХАРЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш і ПІДХАРЧИ́ТИ, ч́у, чи́ш, док., перех., розм. Те саме, що підгодо́вувати, — Давайте, мабуть, справді поховаємо весь цей мотлох, а вже тоді я вас підхарчую (Загреб., Європа 45, 1959, 74); Марія Костянтинівна докладала всіх сил, щоб підхарчувати хворого (Скл., Легенд. начдив, 1957, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 521.