ПІДУ́ЧУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. піду́чувати. Ще в сьомім класі [гімназії].. перейшов [Борис] на квартиру до одного шевця і в заміну за підучування його сина вивчився й того.. ремесла (Фр., III, 1950, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 520.