ПІДТЯ́ГНУТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. підтя́гнутий 2. Сам він навіть серед надстроковиків виділяється своєю підтягнутістю та бравим.. виглядом (Гончар, Людина.., 1960, 63); — До чого тут ця ваша підтягнутість, ця ваша командирська серйозність? (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 519.