ПІДТЮ́ПНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до підтю́пувати. Кінь зрідка підтюпне і знов вирівнює ходу (Ле, Ю. Кудря, 1956, 338).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 517.