ПІ́ДСУМОК, мку, ч.

1. Сума, одержувана внаслідок якого-небудь підрахунку.

2. перен. Результат якої-небудь діяльності, занять і т. ін. Повна і остаточна перемога соціалізму в СРСР — головний підсумок Великої Жовтневої соціалістичної революції (Ком. Укр., 10, 1962, 17).

Підбива́ти (підби́ти, підво́дити, підвести́, роби́ти, зроби́ти і т. ін.) пі́дсумок (пі́дсумки) — робити висновок із чого-небудь, узагальнювати щось. В червні 1926 року я просидів ніч у своїй майстерні, підбив підсумки свого невлаштованого тридцятирічного життя (Довж., І, 1958, 20); Пленум.. підвів підсумки досягнень останніх років і намітив нові шляхи до рішучого, крутого піднесення сільськогосподарського виробництва (Літ. газ., 24. I 1961, 1).

ПІДСУ́МОК, мка, ч. Невелика шкіряна поясна сумка для патронів. Всі кишені й підсумки набивали патронами (Гончар, Таврія.., 1957, 600).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 511.