ПІ́ДСТРИБЦЕМ, присл., розм. Те саме, що пі́дстрибом. Огей, удаючи баского коника, підстрибцем гарцює на підлозі (Досв., Вибр., 1959, 236).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 508.