ПІДСОЛО́ДЖЕНИЙ, а, е. Злегка, трохи солодкий. Як ласі коти, огиналися [навколо бочок з пивом] занедбані австрійські солдати з животами, роздутими від брудного підсолодженого відвару цикорію (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 592); * Образно. Дорога, яку вказав нам Ленін, веде в мистецтві лише на передній край боротьби проти буржуазної ідеології, а не в хащі літературщини і не в парникову задуху підсолодженої красивості (Вітч., 6, 1963, 213).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 504.