ПІДСМІ́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. підсмі́юватися. Софія не образилась, як завжди, на підсміювання брата (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 239).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 503.