ПІДСЛУ́ХУВАТИ і ПІДСЛУХО́ВУВАТИ, ую, уєш і ПІДСЛУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСЛУ́ХАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка. Потай слухати, прислуховуватися. Не раз підслухував він розмову між Левком і німецькими офіцерами (Цюпа, Назустріч.., 1958, 220); Я впізнав Ромчині кроки. Звичайно, вона підслуховувала і зараз прибіжить до мене радитись (Сміл., Сашко, 1957, 123); Вибігали [дівчата] в огород, В вікна підслухали (Бор., Тв., 1957, 60); Я підслухав, як змовлялись [вороги] про пожежу сільради — я виніс звідти всі документи (Ю. Янов., І, 1958, 102).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 502.