ПІДСВІДО́МИЙ, а, е, псих. Не цілком усвідомлений (про почуття, думки, уявлення і т. ін.). Говорячи про непевні і темні відчування, зв’язані з процесами, які виникають у внутрішніх органах, І. М. Сєченов вважав, що саме ці відчування лежать в основі так званих підсвідомих психічних процесів (Фізіол. ж., II, 4, 1956, 91); // Який грунтується на підсвідомості, який не контролюється свідомістю; інстинктивний (у 2 знач.). — Я завжди почуваю в собі якийсь підсвідомий потяг до дітей (Гончар, Таврія, 1952, 148).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 497.