ПІДРІ́ЗАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до підрі́зати. Семен заплющив очі, заколисаний тою чудовою тишею, що буває виповнена всякими згуками: і дзвінкою піснею жайворонка, і дзижчанням польових мух, і тихим мелодійним шелестінням стиглого жита, підрізаного серпами (Коцюб., І, 1955, 98); Рвонувши під несамовитими вдарами вершника, не встиг [кінь] проскочити й десятка кроків, як раптом трісла [тріснула] зарані кимось підрізана підпруга (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 55); Все залишнє гілля, що виставлялося над стежками, було підрізане, підстрижене, щоб не лізло.. у вічі, не забороняло гуляти (Мирний, III, 1954, 261); *У порівн. Пан маршалок.. зітхає, немов скинув з плечей якийсь великий тягар, і звішує голову, мов підрізаний (Фр., II, 1950, 369); Перед ним і впала [Зінька] на коліна, як підрізана (Головко, II, 1957, 178); // підрі́зано, безос. присудк. сл. Середина куреня. Вигляд конуса; дерева підрізано і верхи їх зведено докупи, потім зав’язано (К.-Карий, II, 1960, 267); Комбайнер уважно стежить, щоб не було підрізано коренів та щоб краще очистити гичку (Хлібороб Укр., 11, 1966, 23).

2. у знач. прикм. Зрізаний з якогось боку. Пароплав кінця XIX — початку XX сторіччя має високий корпус з вертикальним форштевнем і підрізаною кормою (Знання.., 3, 1968, 16).

3. у знач.. прикм. Підкорочений, підправлений внаслідок підрізування. Всі усміхалися, бо Овсій видавався чуднуватим з своєю підрізаною борідкою, та ще підстрижений під макітерку (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 303).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 491.