ПІДРЯДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДРЯДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., перех. Наймати або складати угоду, зобов’язуючи виконати яку-небудь роботу на певних умовах. З ліса [лісу] виїхав якийсь чоловік візком. Олеся підрядила його до Богуслава, сіла на віз і поїхала (Н.-Лев., III, 1956, 161).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 495.