ПІДРОБЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і ПІДРО́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПІДРОБИ́ТИСЯ, роблю́ся, ро́бишся; мн. підро́бляться; док.

1. під кого — що. Наслідуючи в чому-небудь когось, щось, ставати подібним до когось, чогось. Сашко за своєю звичкою уже підроблявся в голосі і манерах під тих людей, про яких розповідав (Сміл., Сашко, 1957, 215); Натужуючися умисно голосом і підроблюючися під гуцульську бесіду, кричала Маруся (Хотк., II, 1966, 138); // Пристосовуватися до чиїх-небудь смаків, вимог і т. ін. Ремісник, перебуваючи на сцені, часто кокетує з публікою, намагається підробитись під найбільш погані смаки деякої її частини (З глибин душі, 1959, 32); // розм. У співі, грі на інструменті потрапляти у такт, лад. Музики підроблювались на інструментах і пригравали до їх співу (Н.-Лев., III, 1956, 81).

2. тільки недок. Пас. до підробля́ти, підро́блювати 1, 2.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 493.