ПІДРО́БКА, и, ж.

1. Дія за знач. підроби́ти, підробля́ти, підро́блювати 1. Одні говорили, що він судився за вбивство.., інші твердили, що він займався підробкою фальшивих документів (Тют., Вир, 1964, 464); Чим більше лютує реакція, чим одвертіша підробка виборів, тим більше великий капітал переходить на сторону лібералізму (Ленін, 22, 1972, 152); Хутро ондатри використовують не тільки в натуральному вигляді, а й на підробку таких цінних видів хутра, як норка, соболь і навіть котик (Наука.., 1, 1955, 23).

2. Те, що виготовлене як фальшива подоба чого-небудь; підроблена річ. М. Драгоманов висував вимогу перед фольклористами очищати скарби героїчного епосу від підробок (Нар. тв. та етн., 5, 1966, 37); Вони [інфрачервоні промені] відновлюють будь-які знищені написи, виявляють підробки та приписки (Наука.., 7, 1967, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 492.