ПІДРЕШІ́ТОК, тка, ч. Те саме, що підреші́тка. З горища з підрешітком у руці спускалася по драбині Ніна (Мушк., Чорний хліб, 1960, 31).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 489.