ПІДПІ́ЧЧЯ, я, с. Заглибина під піччю. Біленькі курочки з підпіччя глядять (Номис, 1864, № 64); — Не підходь! — пролунав відчайдушний крик з підпіччя, після чого знов зацокотів кулемет (Довж., І, 1958, 369).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 484.