ПІДПІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДПЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док., розм. Добре прижарювати або пекти, припікати злегка чи додатково, також псувати надмірним випіканням. Підпекти хліб у печі; * У порівн. Спина, по якій кілька разів пройшовся перед тим жандарм палицею, горіла, наче її безперестанно підпікали на вогні (Турч., Зорі.., 1950, 251).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 483.