ПІДПОРЯДКО́ВАНІСТЬ, ності, ж.

1. Залежність від кого-, чого-небудь.

2. Граматичний спосіб сполучення речень або слів, що виражають залежність одного речення або слова від іншого. Підрядні сполучники служать для виявлення характеру залежності одного речення від другого та їх взаємної підпорядкованості (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 335).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 485.