ПІДПЕРІ́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДПЕРЕЗА́ТИСЯ, ежу́ся, е́жешся, док. Затягуватися, підв’язуватися (звичайно по талії) ременем, поясом і т. ін.; накладати на себе ремінь, пояс і т. ін. Наум хутко достав нову свиту, новий пояс, одягається, підперізується (Кв.-Осн., II, 1956, 55); Він одяг свиту, підперезався поверх тугенько паском (Головко, II, 1957, 394).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 481.