ПІДПЕ́НЬКА, и, ж., діал. Те саме, що підпе́ньок. * У порівн. Від тої вічної самоти та гризні ти зів’яла, як сушена підпенька (Фр., VII, 1951, 393).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 480.