ПІДПАСА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПІДПА́СТИСЯ, се́ться, док., розм.

1. Пастися, їсти пашу трохи, недовго. У сазі підпасалася перелітна птиця (Тют., Вир, 1964, 374); [1-й чоловік:] Ану, рушаймо! Обсушились трохи, відпочили, і скотинка підпаслась, ну й гайда (Кроп., II, 1958, 493).

2. перев. док., перен., розм. Трохи попоїсти. Ну, моя дитиночко, підпасись (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 480.