ПІДПА́ЛОК, лка, ч., діал. Перепічка. Я чую, як на всю хату прокислим хмелем пахне тісто, свіжозварена розсипчаста картопля і підпалок (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 141); Микола сьорбає густий борщ, заїдає свіжим підпалком (Кучер, Трудна любов, 1960, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 479.