ПІДП’Я́ТОК, тка, ч., спец.

1. Підстилка у взутті, що оберігає п’яту від цвяхів, якими прибитий каблук.

2. заст. Підбір, каблук. Всі троє враз вони повернулися на підп’ятках і рушили назад до тієї вулиці, де нещодавно сер Ейбл запоровся у багнюку своїми лискучими черевиками (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 172).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 489.