ПІДОХО́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до підохо́чувати. Микола Васильович, захоплений почутим і підохочуваний дочкою, запропонував продекламувати щось із Некрасова (М. Ол., Леся, 1960, 160).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 478.