ПІДОЗРІ́ЛИВО. Присл. до підозрі́ливий. Старий січовик підозріливо позирає на кожного, хто заходить до млина (Тулуб, Людолови, II, 1957, 427); Став [Сиволап] зовсім мовчазний і похмурий, на увесь світ дивився підозріливо й невдоволено, ніякої особливої ініціативи не виявляв (Ткач, Плем’я.., 1961, 180).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 476.