ПІДОБІ́Д, у, ч. Легка закуска перед обідом. Хоч усі гості вже пообідали, ходячи по хатах, але то був лише підобід. У палаці культури, тепер уже в залі, чекав на гостей справжній обід (Минко, Ясні зорі, 1951, 36).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 475.