ПІДНІМА́ЛЬНИЙ, ПІДІЙМА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для піднімання, переміщення знизу вгору. Гірнича механіка, як наукова дисципліна, охоплює рудникові підіймальні, вентиляторні, водовідливні і компресорні установки (Вісник АН, 12, 1957, 48).

∆ Підійма́льна (підніма́льна) си́ла — фізичний чинник, який сприяє підняттю чого-небудь у повітря. Волька знав уже, що підіймальна сила літака створюється рухом часточок повітря — над крилом і під ним (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 90); Різниця між вагою 1 м³ повітря і вагою такого ж об’єму газу називається підіймальною силою 1 м³ газу (Фізика, І, 1957, 74); Підійма́льний (підніма́льний) кран — механізм для підіймання й переміщення вантажів. Навколо виднілися колосальні підіймальні крани (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 134).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 463.