ПІДНЬО́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Ньокати час від часу. Погоничі підньокують, де й батога, а як хто, то й плече під люшню підставить (Головко, І, 1957, 341).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 475.