ПІДНАПИ́ЛИЙ, а, е, діал. Підпилий. Євгеній ходить непевними кроками по покою, піднапилий (Фр., IX, 1952, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 460.