ПІДМІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДМІЛИ́ТИ, мілю́, мі́лиш, док., спец. Підіймати (перев. про частини плуга). Оверко знов підмілив плуги, щоб легше волам було (Горд., Діти.., 1937, 143).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 456.