ПІДМОРО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підморо́жувати 1; // у знач. прикм. Який трохи, злегка замерз або який додатково, частково заморозили. Вона ще довго стояла і слухала, як глухо гупають їхні кроки на підмороженій піскуватій стежині (Голов., Тополя.., 1965, 164); Плоди [горобини] можна вживати в їжу. Підморожені, вони втрачають гіркість, і тоді з них виготовляють настойки, варення (Веч. Київ, 30.ХІ 1957, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 458.