ПІДМИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до підмива́ти. * Образно. Шихта стояла в домні тридцятиметровим стовпом, стояла нерухомо, не зсувалася вниз, підмивана веселим бушуванням коксового полум’я (Загреб., Спека, 1961, 132).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 455.