ПІДМА́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДМАСТИ́ТИ, ащу́, а́стиш, док., перех.

1. Те саме, що підма́зувати 2.

2. перен., розм. Давати хабара. — Витягни, Олено, гроші, — обернувся він до дружини, — бо якщо здибаємо агу, треба одразу його добре підмастити (Тулуб, Людолови, І, 1957, 446).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 454.