ПІДМА́ЙСТЕР, тра, ч. Помічник, підручний майстра. — Кравець. У підмайстрах у Френкеля був (Смолич, Мир.., 1958, 50); Важко було Тарасові у Ширяєва. Молодого підмайстра цінили як початкуючого, але здібного художника, але з ним як з людиною не дуже церемонились (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 453.