ПІДМА́ЗКА, и, ж.

1. Дія за знач. підма́зати, підма́зувати. Бричка його стояла на дворі, чекаючи підмазки (Пушкін, Капіт. дочка, перекл. за ред. Хуторяна, 1949, 726).

2. Речовина, якою підмазують що-небудь. Під час скління скло укладають або безпосередньо на деревину, або на.. підмазку — м’яку замазку (Овоч., 1956, 153).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 453.