ПІ́ДЛІТОК, тка, ч. 1. Хлопчик або дівчинка 12-16 років — перехідного віку від дитинства до юнацтва. Був Максим удовець, мав дві дочки. Одна — Катрею звали — вже дівчина доросла, а хороша та пишна, як королівна; друга — Тетяна, так собі підліток, невеличечка (Вовчок, І, 1955, 90); Наша школа нагромадила чималий досвід естетичного виховання дітей і підлітків (Ком. Укр., 8, 1965, 13); *У порівн. Від усієї його жвавої постаті.., від багатющої міміки, з якою він умовляє Опанаса, як нерозумного підлітка, сміється з нього, любить його, дорікає, лає, — від усієї його неповторної динамічної юності віє.. оптимізмом (Довж., І, 1958, 74).

ПІ́ДЛІ́ТОК, тка, ч. Пташеня, що тільки навчилось літати. «Всього ти в кліточці.. маєш, Ще й витребенькуєш, на долю нарікаєш», Так в клітці підлітка корив снігир старий (Г.-Арт., Байки.., 1958, 79); Дзвін той був невимовно ласкавий, Не такий, як з високих дзвіниць. В нім осоки стрічки полоскали, Вчились тьохкати підлітки птиць (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 78).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 451.