ПІДЛЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДЛЯГТИ́, я́жу, я́жеш, док.
1. кому, чому. Бути залежним від чиєї-небудь волі, від чогось; підкорятися (у 1 знач.). Тота [та], котра вперед вагувалася нелюбому чоловікові сказати добре слово, мусить тепер поділяти з ним не тільки стіл, але і все, мусить підлягати всім його примхам (Фр., XVI, 1955, 66).
2. тільки недок., кому, чому. Бути підпорядкованим кому-, чому-небудь, перебувати в певній підлеглості. — Товариш Купріян — це, очевидно, керівник основного загону, якому підлягають інші (Гончар, IV, 1960, 93); Майор Девідсон безпосередньо підлягав генералу (Рибак, Час.., 1960, 352); Партійні групи підлягають відповідним партійним органам: Центральному Комітетові Комуністичної партії Радянського Союзу, ЦК компартії союзної республіки, крайкомові, обкомові, окружкомові, міськкомові, райкомові партії (Статут КПРС, 1971, 61); // чому. Залежати від чого-небудь, підпорядковуватись чомусь. Я рада би приглянутися кождій речі до дна, я бажала би про все ясно думати, на все ясно дивитися; — адже.. все підлягає строгим законам (Коб., І, 1956, 123); До десятої він ще читатиме книжку.., а о десятій засинає: такий його розпорядок, що йому, хочуть чи не хочуть, повинні підлягати й гості (Смолич, І, 1958, 66); // Зазнавати якоїсь дії. Потяглися довгі валки полонених. Випавши з орбіти загального планового руху, брели поволі й без мети, ніби не підлягаючи вже закону тяжіння, й здавались невагомими (Довж., І, 1958, 361).
3. чому. Потрапляти, підпадати під дію, вплив і т. ін. чого-небудь. Кінні козаки робили облави і вже кількох дезертирів упіймали. Впіймані підлягали воєннопольовому суду, який дуже суворо розправлявся з дезертирами, посилаючи їх на шибеницю (Донч., III, 1956, 123); Державне майно, яким відають державні установи і підприємства, вилучено з приватного обороту, не підлягає відчуженню (Цив. кодекс УРСР, 1950, 7); Ми маєм тридцять шість владик (Ще, богу дякувать, не дуже!),.. Ми їх батьками зовемо, А край — народною красою, Що весь підліг під те ярмо (Граб., І, 1959, 249); Говорячи за давні руські говірки, можна враховувати, звичайно, лише порівняно невеликі одмінності, що пізніше легко могли підлягати тим або іншим випадковостям довгого історичного життя (Пит. походж. укр. мови, 1956, 107); // у сполуч. із сл. дискусія, обговорення, сумнів і т. ін., перев. з запереч. не. Бути безсумнівним. Цей жест завжди означав, що слова професора безапеляційні й дискусії не підлягають (Кучер, Чорноморці, 1956, 85); Вирок був остаточний і оскарженню не підлягав (Дмит., Наречена, 1959, 219); Не підлягає сумніву зв’язок учасників грудневого повстання з польськими революціонерами (Рильський, III, 1956, 54); Питання про члена або кандидата в члени партії, який не сплатив членських внесків без поважних причин протягом трьох місяців, підлягає обговоренню в первинній партійній організації (Статут КПРС, 1971, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 452.